Про актуальні фінансові питання бізнесу

Про найгарячіші виклики перед бізнесом, пов’язані з фінансовою функцією говорили на першому УКРФИНСаммит’20. Саміт зібрав 4 грудня понад 600 учасників та 15 спікерів.

Запрошені експерти поділилися досвідом по різним темам фінансів та бухгалтерії, які щодня постають передбізнесом та актуалізувалися в коронакризовий період. Це, зокрема, підходи до кризового бюджетування, питанняконтролю і повернення активів, управління погрозами фінмоніторингу, блокування сум ПДВ, звільненняперсоналу і оптимізації витрат. Також багато часу спікери приділили питанням розвитку професійної сфери, аспектам роботи з аутсорсингом, та очікуваннях оновленого ринку в експертизі бухгалтерів і фінансистів наоновленому ринку.

Про новий підхід по управління фінансами, який йде в розріз із класичним фокусуванням на витратах їх контролі та оптимізації, розповів Керівник практики трансформації Apple Consulting® Іван Пустовіт. «Кожен фінансовий директор може швидко скласти список 5-10% витрат, які можна скоротити, але кожен наступний відсоток дається важче і несе в собі загрозу стабільності компанії, – підкреслив Іван Пустовіт. – Підходячи до прийняття рішень виключно з точки зору економії витрат, можна не тільки втратити можливість отримати додатковий прибуток, але і поставити під загрозу поточний».

На прикладі кейсів різних галузей та компаній Іван розкрив альтернативні показники Теорії обмежень (Т, І, ОЕ) та алгоритми їх застосування для оцінки управлінських рішень, які дозволяють менеджменту сфокусуватися на тому, як отримати максимальний прибуток. Це особливо наочно та актуально у питаннях по скороченню/розширенню продуктового портфелю, збільшенні частоти постачань, або рішенню віддавати процеси на аутсорс або виготовити самим. Також цікаві результати можна отримати при оцінці ефективності бізнес-одиниць.

Так, наприклад, Теорія обмежень пропонує виробникам відмовитися від відношення до постійних витрат, як до змінних. Адже, при збільшенні обсягу та ніби то зменшенні собівартості, насправді витрат компанії менше не стає. Наприклад, на малюнку показано розрахунок собівартості виробника на два місяці та розподіл витрат. Однак, насправді собівартість більше не стала, компанія як витрачала 500 тис, так і витрачає.

«Крім класичних методів розподілення витрат, часто зустрічаємо практику, коли в компанії діє політика що сума локальних покращень дасть значний глобальний результат, – відзначив Іван Пустовіт. – Це часто хибний шлях, яке в кращому випадку не дає результатів».