Книга, яку Джефф Безос радить читати усім лідерам Amazon

Минуло сорок років. Підприємці та менеджери вважають «Мету» біблією менеджменту, а Джефф Безос називає її серед трьох книг, які вплинули на становлення Amazon.

Як за допомогою книги «Мета» змінити себе та бізнес? На книжковому фестивалі Kyivbookfest розповіли регіональний менеджер з інновацій і цифрової трансформації в Cisco Володимир Орлов і виконавчий директор ювелірного дому SOVAСтепан Слинчук.

Модерувала розмову Юлія Плієва.

Юлія Плієва: Еліягу Ґолдратт велику увагу присвятив визначенню мети організації. Наскільки це важливо?

Степан Слинчук: З формулювання мети починається бізнес. В книзі цікаво поданий конфлікт існування трьох цілей — організації, підрозділу та особистої. Але все працює, тільки коли вони зшиті в єдину мету.

Володимир Орлов: Зроблю маленьку провокацію, щоб ми зрозуміли що таке мета. Як ви думаєте, обманювати – це погано чи добре? Якщо ви вважаєте, що погано – це результат виховання. Але з точки зору бізнесу, якщо я скажу, що нам треба досягнути дуже швидкого результату, обманути – одна з найкращих стратегій. Зробити те, з чим замовник незгідний, але повинен за це заплатити.

Засновниця та CEO Apple Consulting Юлія Плієва Фото з особистого архіву

Яскравий приклад обману в продажах – зміна тарифу мобільним оператором. Скоріш за все, ви отримували повідомлення про це під кінець кварталу, коли компанії треба було показати кращий фінансовий результат. Тому для мільйона людей налаштували новий тарифний пакет, зібрали з кожного ще по 15 грн і в кінці кварталу отримали плюс 15 млн гривень. Тому рішення дилеми «обманювати – це добре чи погано» можна оцінити, тільки визначивши мету.

Ю. П.: Одне з розповсюджених переконань в бізнесі – щоб більше заробляти, всі потужності мають бути завантажені. Йдеться не тільки про устаткування, а й людей, склади, транспорт. Ґолдратт ставить це під сумнів. Що скажете ви? 

С. С.: У деяких офісах люди, які повільно ходять, вважаються незавантаженими. На багатьох виробничих підприємствах ключовий показник – відсутність простою. 

У SOVA є один пристрій, завантажений до 10%. Він може виготовляти набагато більше продукції. Але ми нормально з цим спимо, тому що точно знаємо, скільки економимо.

В. О.: Один із інсайтів книги: більше – це менше. Краще виконувати десять завдань добре, ніж 20 – погано. Тому що з 20 ви не виконуєте жодного, а з десяти – усі. 

Виконавчий директор ювелірного дому SOVA Степан Слинчук Фото з особистого архіву

Приклад з книги – фабрика виробила 100 автомобілів, але є затримка з доставкою керм. Це добре чи погано? Уявіть, скільки грошей витрачається на те, щоб автомобілі чекали на кермо. 

Принцип, який я напрацював завдяки «Меті» – брати паузу. Навіть якщо треба щось говорити на великій сцені, навіть на декілька хвилин. В переговорах пауза дозволить прийняти краще рішення чи проаналізувати альтернативні.

Ю. П.: Ми завжди думаємо, що робити, а маємо ставити питання: що припинити робити, на чому сфокусуватись? Книжка «Мета» – перша спроба представити концепцію теорії обмежень. Ґолдратт вважав, що її суть – в умінні тримати фокус.

В. О.: У людини є дві дії: робити та думати. І коли хтось думає, вважається, що він нічого не робить. У Cisco ми ввели таку функцію – думання. Її виконують люди, які займаються стратегічними питаннями. Ми зробили припущення, яке також є в книзі: всі працівники не можуть класно думати. Є люди, які добре виконують і не хочуть, щоб їх запитували про стратегію. Але завдання думати не зникає. І ми зробили висновок: краще більше подумаємо і менше зробимо.

С. С.: Складність процесу думання в тому, що він має закінчитися прийняттям рішень. А це завжди контактує з невизначеністю. Книжка надає інструментарій, як із нею працювати. В ідеалі хотілося б знати, скільки завтра приїде працівників, в якому вони будуть настрої та скільки виготовлять продукту. Але в реальному світі так не буває: хтось захворів, хтось не доїхав.

Ю. П.: Багато компаній застосовують автоматизацію, аби збільшити продуктивність праці. Існує переконання, що якщо звернутись до інновацій, стане краще. Чи це завжди так? 

В. О.: Каси самообслуговування – це приклад автоматизації роботи касира. Але в магазинах, де стоять лише такі каси, зазвичай мало або немає людей. Автоматизація може бути допоміжним інструментом, коли нема відбою від продажу. Тоді вона вирішує питання, як швидко обслужити чергу. В іншому випадку, автоматизація несе тільки додаткові затрати.

С.С.: Коли ми говоримо про автоматизацію, одне з моїх улюблених питань: щоб що? Наприклад, наш талановитий керівник підрозділу e-commerce створив нове налаштування – повідомлення клієнту про кожен статус по відремонтованому замовленню. І я кажу: «А ти впевнений, що клієнту цікаво постійно читати повідомлення, що ми взяли його замовлення, запакували і передали?»  

Наш директор виробництва автоматизував перевірку ваги виробу після кожного етапу обробки металу. Тобто ваги підключили до комп’ютера, бірку виробу зчитує сканер і все одразу заноситься в компʼютер. Ми вивільнили час кількох працівників. А як це впливає на результати виробництва – відповіді немає. Інколи деякі автоматизації призводять до того, що у людей зʼявляється більше часу попити кави, поспілкуватися. Це не про собівартість і не про бізнес-результат. 

Регіональний менеджер з інновацій і цифрової трансформації в Cisco Володимир Орлов Фото з особистого архіву






Ми дійшли висновку, що вивільнилася людина, яка може виконувати роботу на іншій ділянці. Витрати на автоматизацію перетворились на економію. Така інновація має сенс.

Ю. П.: Книга починається з того, що до директора заводу приїжджає начальник з керуючої компанії і каже: якщо за три місяці не буде результату, вас закриють. І директор починає думати більш потужно і нестандартно. Невже нам усім потрібна криза, щоб думати більш глибоко та креативно?

С. С.: Я вірю, що людина може розвиватися лише за двох умов: в результаті або великих потрясінь, або дуже кропіткої роботи. На прикладі кейсу виробництва в книзі ми бачимо перший приклад. Якщо сказати: або ти за три місяці вивчиш англійську, або стануться катастрофічні наслідки, – ми б знайшли багато здібностей до вивчення мови.

В. О.: Частина «Мети» присвячена впливу на соціум. Тобто оцінюється не тільки те, що завод не буде працювати та приносити прибуток, але і що в результаті його закриття рівень життя у місті впаде в рази.

Ми теж керуємося таким підходом. Моя офіційна посада – це амбасадор глобального впливу. Тобто я відповідаю за те, як Cisco може допомогти Україні в поточній ситуації – як економічно, так і через соціальні проєкти. 

Ю. П.: Ця книжка без перебільшення змінила моє життя. Після її прочитання я змінила весь бізнес і навчилась робити не мисленнєвий серфінг, а мисленнєвий дайвінг. Як «Мета» вплинула на вас?

С. С.: Я працював із цією книгою чотири рази. Перший раз прочитав її як бізнес-роман і запамʼятав базові ідеї. Коли прочитав вдруге, книга спонукала впровадити теорію обмежень в компанії. Це принесло свій результат.

В. О.: Я уже автоматично живу за книгою «Мета», з кожних десяти сторінок якої можна витягнути по управлінському інструменту. 

Книга дозволяє зрозуміти, чого ми хочемо. Якщо я приходжу додому, мене все дратує, я роблю дружині зауваження, і діти щось порозкидали, треба задуматися, чого я хочу. Якщо це один з інструментів привернення уваги, то наявно не найкращий. 

Один з важливих висновків в книзі: все негативне нам потрібно. Його варто прийняти, бо це вже відбувається з нами. Потрібно зрозуміти, навіщо. І коли ми це зробимо, то вдаримо в корінь вирішення цього завдання.

Оригінал публікації на сайті Forbes UA