Цифровізація, яка заробляє: як бізнесу знайти технології, що справді дають зростання

Понад 1300 підприємців, CEO, партнерів, клієнтів та інвесторів зібралися 25–26 червня на Форумі підприємців Forbes Ukraine 2026, щоб говорити про те, як українському бізнесу зростати, масштабуватися і будувати системні компанії.

Однією з дискусій форуму стала панель про цифрові рішення для зростання бізнесу, яку модерувала Юлія Плієва, засновниця та CEO Apple Consulting®. Разом із представниками Visa, ПриватБанку та Bolt говорили не про модну «діджиталізацію», а про управлінське мислення: як не закохатися в технологію, не автоматизувати хаос і не витратити ресурс на зайве.

На старті Юлія Плієва поставила залу просте запитання: хто вважає, що його компанія використовує весь потенціал цифрових рішень для зростання? Піднялися одна-дві руки. Це стало точним діагнозом: бізнес багато впроваджує, але не завжди може відповісти, що саме дає зростання.

«Що оцифрувати?» або «де болить найдорожче?»

Юлія Плієва задала тон дискусії тезою: оцифрувати можна майже все, але чи варто оцифровувати все? Для багатьох компаній цифровізація стала корпоративним ритуалом: усі розуміють, що треба, але не завжди можуть пояснити – навіщо.

Відповідь учасників була одностайною: цифрове рішення має проходити через фільтр цінності. У Visa дивляться на вимірювану користь для клієнта: швидкість, спрощення процесу, оптимізацію, масштабування. У ПриватБанку перший фільтр –клієнтоцентричність. У Bolt як у технологічної компанії логіка ще жорсткіша: кожне цифрове рішення дозволяти масштабуватись без лінійного зростання витрат.

«Ми не питаємо, що ще можемо цифровізувати. Ми питаємо: де у нас болить найдорожче?» – сказав Сергій Павлик, CEO Bolt. У логіці Теорії Обмежень (ТОС) це звучить як управлінська інструкція: не оптимізуйте все підряд. Знайдіть місце, де система втрачає найбільше грошей, часу, можливостей або клієнтської довіри, і спрямовуйте увагу саме туди.

Окремий акцент – вимірюваність. Якщо компанія не знає, якого ефекту очікує від цифрового рішення, вона не зможе чесно оцінити, чи спрацювало воно. Антон Гурбан, старший директор Visa, наголосив: метрики потрібно визначати ще до запуску рішення. Інакше команда ризикує отримати красивий проєкт, який складно пов’язати з P&L, продажами або швидкістю процесів.

Клієнтоцентричність: швидко, персонально, безпечно

Руслан Кисельов описав підхід ПриватБанку через три критерії: зручність, персоналізацію і безпеку.

«Ми клієнтоцентрична організація. У нас дуже багато клієнтів, яких ми обслуговуємо, –більше ніж половина країни. Перший критерій для нас: що ми можемо зробити, щоб клієнту було зручніше, щоб він міг зробити потрібні речі швидше й ефективніше», –пояснив Руслан Кисельов, керівник департаменту рішень для МСБ ПриватБанку.

Другий критерій – персоналізація: рішення має не бути статичним, а допомагати клієнту зробити вибір і підказувати. Третій – безпека.

«Якщо рішення безпечне, якщо воно може забезпечити конфіденційність та захищеність даних клієнтів і безпеку процесу, тоді ми це рішення вибираємо», – сказав Кисельов.

Серед прикладів ПриватБанку – цифровізований документообіг, «ПриватКамера» для огляду застави через смартфон і торговельна платформа для клієнтів із зовнішньоекономічною діяльністю.

«Це допомагає клієнтам працювати ефективніше, швидше приймати рішення. І таким чином це логічно має приводити до доходів», – додав він.

Цифровізація тут не зводиться до скорочення людей чи витрат. Навпаки: вона вивільняє потенціал для нових продуктів, кращих процесів і більшого бізнесу.

Оплата – це точка продажу

Антон Гурбан повернув дискусію до платіжних рішень. Часто бізнес сприймає оплату як фінальний технічний етап покупки. Але насправді це може бути або точка завершення продажу, або точка втрати клієнта.

За даними, які навів Гурбана, 75% українських підприємців після впровадження цифрових оплат фіксують зростання бізнесу та доходів. Водночас 83% продавців, які приймають лише готівку, втрачали покупців через відсутність у клієнта достатньої суми готівки.

«Тут не має бути гонитви за ситуативною економією. Це не конкурентна перевага, це миттєвий ефект. Треба інвестувати в те, щоб задовольнити очікування і потреби клієнтів, щоб це рішення можна було масштабувати», – зазначив старший директор Visa.

Один із прикладів – термінал у смартфоні, актуальний для мікро- і малого бізнесу.

«Це економить витрати на підключення, тому що немає обладнання з боку надавача послуг, немає абонентської плати. Дуже швидка інсталяція у смартфон. І головне – є можливість бути завжди там, де можна щось продати й отримати збільшення виручки», – пояснив Гурбан.

Його рекомендація підприємцям проста: давати клієнту вибір.

«Дуже багато споживачів кажуть, що хотіли б мати кілька опцій оплати. Тому рекомендація для підприємців, які розпочинають бізнес або вже його розвивають, – мати як мінімум один, а краще два методи прийому платежів», – сказав експерт.

Масштабування: охоплювати потенціал

Сергій Павлик звернув увагу на принцип, критично важливий для українських компаній: перемагає не той, хто лише скорочує витрати, а той, хто інвестує в масштабування.

«Ми оперуємо в стані повномасштабної війни. І перший природний інстинкт каже нам: треба скорочувати витрати. Це зрозуміло, це та сама оптимізація. Але на практиці перемагає той, хто інвестує в масштабування», – сказав CEO Bolt.

Його порада підприємцям – шукати не лише те, де можна зекономити, а й те, де компанія ще не охопила свій потенціал.

«Думати треба про те, де у тебе є потенціал, який ти сьогодні ще не охопив, і які рішення можуть дозволити тобі цей потенціал охопити», – пояснив Павлик.

Для Bolt цифрові рішення – це не абстрактний «діджитал», а основа бізнес-моделі: динамічне ціноутворення, автоматизація рутини, аналітичні системи та рішення на базі ШІ.

«Те, що раніше потребувало місяць роботи аналітичної команди, сьогодні менеджер може зробити самостійно за допомогою штучного інтелекту – проаналізувати за годину-дві, зробити висновки, обговорити з командою і впровадити рішення в життя», — сказав Павлик.

Технології не рятують старі процеси

Одна з найсильніших управлінських думок прозвучала ближче до фіналу панелі: не варто використовувати нові технології лише для того, щоб трохи підлатати старі процеси.

Сергій Павлик застеріг підприємців від закоханості в саму технологію.

«Ми багато говоримо про технології, але не варто закохуватися саме в технології. Якщо ти будуєш стратегію на основі технологій, які існують сьогодні, то через рік ця стратегія може бути вже застарілою», – сказав CEO Bolt.

На його думку, інвестувати потрібно не лише в конкретний інструмент, а в здатність команди адаптуватися: щоб керівники вміли швидко навчатися, опановувати нові інструменти й рішення.

Руслан Кисельов підхопив цю думку і сформулював питання, яке варто поставити кожному бізнесу:

«Коли ти намагаєшся за допомогою технології перебудувати старі процеси, ти нічого не отримаєш. Щоб будувати бізнес по-новому і дійсно трансформуватися, треба запитати себе: “А якби я будував бізнес зараз? Якби стартував із тими технологіями, які вже є, як би я його будував?”» – сказав Кисельов.

Якщо автоматизувати неефективний процес, він не стане ефективним. Він просто швидше відтворюватиме ті самі помилки.

Культура експериментів і ШІ, який посилює людину

Ще один важливий блок дискусії –  культура компанії. Сергій Павлик назвав її «меритократією ідеї».

«У нас виграє той у суперечці, у кого краща ідея, а не той, у кого вища позиція», — пояснив CEO Bolt.

Така культура вимагає від лідерів сміливості визнавати, що спеціаліст може бути правий, якщо довів свою ідею на основі даних.

Руслан Кисельов наголосив: культура роботи з ШІ має починатися згори.

«Якщо керівник бізнесу не використовує штучний інтелект, то ніхто в компанії його використовувати не буде. Починати треба зверху і розуміти: це технологія, яка вже тут. Це не хайп, це технологія, яка прийшла назавжди», – сказав Руслан Кисельов.

Окрема управлінська задача – зняти страх команди.

«Ми всюди можемо почути, що штучний інтелект замінить кожну людину. Насправді це не так. Штучний інтелект має посилювати ефективність людини – і так і буде», – підкреслив Руслан Кисельов.

У фінальному бліці Сергій Павлик згадав генеративний ШІ не як машину для готових відповідей, а як інструмент мислення.

«Для мене найбільшим відкриттям було не коли я просив його дати мені рішення, а коли просив поставити мені правильні питання, наштовхнути мене на правильні думки», – сказав Павлик.

І, можливо, саме в цьому головний висновок панелі. Цифрові рішення не замінюють управлінське мислення – вони оголюють його якість. Якщо в компанії немає ясної цілі, метрик, культури експериментів і чесного розуміння власного обмеження, технології лише додадуть шуму. Але якщо бізнес знає, де «болить найдорожче», цифрові інструменти можуть стати не витратою, а важелем зростання.

Українському бізнесу потрібна не цифровізація заради презентацій. Потрібна цифровізація, яка допомагає краще бачити клієнта, швидше ухвалювати рішення й масштабуватися без зайвої складності.