Шість років тому пішов з життя ізраїльський вчений-фізик, філософ і бізнес-лідер, творець фундаментального підходу до управління компаніями Теорії обмежень (TOC – Theory of Constraints), автор десятка бестселерів в сфері бізнесу та науково-популярної літератури, викладач і вчитель для багатьох управлінців – Еліяху Голдратт.

Він був великим мислителем, який стимулював інших людей жити усвідомлено і думати ясно. Його часто характеризували як «вбивцю священних корів», так як Доктор Голдратт під час своїх виступів завжди закликав слухачів досліджувати власні правила / звички на предмет наявності в них помилкових припущень і піддавати сумніву ті бізнес-практики та політики в компаніях, з якими вони звикли працювати.

До своєї смерті в червні 2011 року, Елі Голдратт активно працював, викладав, створював і писав. Самим пристрасним бажанням Елі завжди було поширення ТОС як головного способу управління організаціями. Перед своєю смертю Елі зробив все, щоб передати світовій ТОС-спільноті свої розробки і методики їх створення. Так був представлений світу унікальний процес «Стоячи на плечах Гігантів», завдяки якому, будь-яка глибоко мисляча людина може створити нові проривні рішення. На окрему увагу заслуговують створені Голдраттом Інструменти процесів мислення ТОС, за допомогою яких вироблялися всі нові знання.

Еліяху Голдратт

Елі Голдратт залишив про себе величезний наслідок – до цих пір сотні тисяч експертів світу використовують всі переваги ТОС як в своїх організаціях, так і в особистому житті. Кількість компаній, які поділяють філософію ТОС, стає дедалі більше. Сьогодні ми вирішили згадати одну і останніх і найвідвертіших книг Доктора Годратта – «Вибір. Правила Голдратта », де він ємко виклав один з основних принципів процвітання як організацій, так і успішного і наповненого змістом людського життя:

«Непідготовлений не побачить більшості можливостей. Така людина буде чекати вдалого випадку, коли йому піднесуть все на блюдечку. А якщо можливостей буде недостатньо, він буде відчувати, що життя не дала йому шансу, що його обмежили обставини і що він безсилий […]

Невдача трапляється, коли реальність наштовхується на непідготовленість. Якщо розглядаєш дійсність як вчений, тим самим забезпечуєш підготовленість. Якщо ж людина не готова, хіба у нього є свобода вибору? […]

Вибір оптимізму – це ще не свобода вибору. Свобода вибору обов’язково пов’язана зі здатністю розпізнавати ситуації, які можна перетворити на реальні можливості […]

Чим ситуація видається складніше, тим простіше має бути її рішення […] Перша і сама грунтовна перешкода в тому, що люди впевнені, ніби реальність складна, а тому вдаються до хитромудрих умопобудовах для прийняття ускладнених рішень […] Припустимо у тебе є відмінна викрутка і тобі необхідно вигвинтити шуруп з дошки. У тебе є відповідний інструмент для виконання цього завдання, і з якоїсь причини ти вважаєш що в дошці не шуруп, а цвях. Чи буде результат вдалим? Стверджувати в цьому випадку що у тебе не виявилося потрібного інструменту, безглуздо. Щось не так – з не розумовими здібностями людей, а з їх сприйняттям реальності. Найбільша перешкода: всі впевнені, що реальність складна, в той час як насправді вона напрочуд проста.

Коли я пішов з фізики і почав займатися організаціями, я був вражений, зіткнувшись з упевненістю більшості – чим щось незрозуміліше, тим воно солідніше. Ця дивна зачарованість складністю пробуджує багатьох повністю уникати мислити. А оскільки складні рішення ніколи не спрацьовують, люди переконують себе в тому, що не володіють достатніми знаннями. І що необхідно освоїти масу докладних відомостей, щоб зробити хоча б спробу розібратися в ситуації. Привабливість ускладнення – корінна помилка! [21, 22, 23] »

Елі Голдратт, Ефрат Голдратт-Ашлаг “Вибір. Правила Голдратта”